Руденьке сонечко-кривляка
у піжмурки знов з нами грає.
Воно таке вже забіяка;
то тішить око,то тікає.
Хмариночки,його подружки,
з ним хороводи в небі водять.
Вони такі вже веселушки,
весь день з ним так от колобродять.
Нас тішить їх танок завзятий
і чудернацькі викрутаси,
для хмарочок він наче братик-
сміливий, добрий і прекрасний...