Я тебе проводжала, із сумом закривши фіранку,
Тихо впала сльоза та завмерла на щічці блідій...
Лиш віддалені кроки почулися тихі на ґанку,
І спливали у спогадах миті приємних подій ...
При прощанні з тобою «до зустрічі» я не сказала,
Розгубилась, поглянувши в очі ласкаві й сумні ...
А над нами ключі журавлів таємниче кружляли,
І в співзвуччі з душею співали мінорні пісні...
Всеодно я в думках пронесу спілкування з тобою,
З нетерпінням чекатиму знову, коли ти прийдеш!
Повне серце надії й палає до тебе любов’ю!
Миле літечко! Вірю, сумуєш за мною ти теж!
~ДЛВ~