На http://www.stihi.ru/2019/09/04/7487
Молвят: невозможно
вынести измену.
Как простить, не ведаю?
Нет беды ужасней!
Время всё стирает:
гнев из мыслей, память,
боль и горесть, муку,
холод на душе.
Хоть кругла планета,
в беге непрерывно,
есть дорога каждому,
люди – не трамваи,
Ты навряд ли встретишь
тех, кого ты вовсе
встретить не желал бы,
хватит катастроф!
Только вот случайность
знать того не хочет:
сердце кровоточит ли,
шрамы ль заживают.
Глянет так предатель ,
точно кинет камень.
А в тебя ли целит?
Нет – бьёт по себе!
Ты возмездье копишь,
что сварило время,
в ней отрава давняя,
чёрная созрела.
Разум остановит:
бумеранг на небе!
просто игнорируй,
всё, хватало бед.
И живи спокойно!
Грех не твой, измена
отзовётся точно
чем-то несчастливым.
Хоть и не желаешь
горя никому ты
доля лучше знает,
что кому дано.
Всё прости, что было,
Горькое не помни
непременно сможешь ты
пережить ненастье.
Верности колодец
точно будет полон
той водой прощенья,
что закроет дно.
12.09.2019
Неможливо
Кажуть: неможливо
зраду пережити.
Як її пробачити?
Гіршого немає!
Час усе стирає:
гнів із думки, пам’ять,
біль, пекучий відчай,
холод у душі.
Хоч земля і кругла,
безперервно в русі,
є дорога в кожного,
люди ж - не трамваї,
Ти навряд зустрінеш
тих, кого ніколи
не хотів би бачити,
годі вже крушінь!
Тільки випадковість
за’вжди не вважає:
чи кровить сердечко ще,
шрами заживають.
В очі зрадник гляне,
ніби кине камінь.
Цілить він у тебе?
Ні - б’є по собі!
Наливаєш помсту,
зварену на часі,
в ній отрута давняя,
з чорного врожаю.
Розум зупиняє:
бумеранг у небі!
Просто відвернися,
вже хватило бід.
І живи спокійно!
Гріх не твій, а зрада
відгукнеться впевнено
чимось нещасливим,
Хоч і не бажаєш
лиха ти нікому,
доля краще знає,
що кому дано.
Все пробач, минуле
з гіркістю не згадуй.
Неодмінно зможеш ти
пережити зливу!
Вірності колодязь
сповниться по вінця…
прощення водиця
вкриє сіре дно.