В маєтку гетьмана Івана Сулими,
В сучасному селі, що зветься Сулимівка,
До кінських грив припадені грудьми,
Промчали хлопці – загула бруківка –
І тільки гриви…курява…і свист…
Лунких копит оддаленілий цокіт…
І ми…і степ…і жовтий падолист…
І цих дворів передвечірній клопіт…
І як за сонцем повертає сонях,
Так довго вслід чомусь дивились ми.
А що такого? Підлітки на конях…
В маєтку гетьмана… Івана Сулими…
(Ліна Василівна Костенко)
В именьи гетьмана Ивана Сулеймы
(перевод-Николай Чельтер)
В именьи гетьмана Ивана Сулеймы
Всё и сейчас в селе в полном порядке:
До конских грив прижатые грудьми,
Промчали парни-загула брусчатка!
И только гривы…пыль… и свист…
Эхо копыт, их отдалённый цокот…
И мы…и степь…и пыльный лист…
Этих дворов всех предвечерний хлопот…
Стоя в пыли, как в солнечной короне,
Им долго вслед смотрели мы.
А что такого? Юноши на конях
В именьи гетьмана Ивана Сулеймы