Все більше на землі поетів,
вірніше – тих, що вміють римувати.
У джунґлях слів поставили тенета,
але схопити здобич ранувато.
Зайці, папуги, гнізда горобині…
Великий щебет, писк і цвірінчання –
таке, що часом хочеться людині
поезію шукати у мовчанні.
Хай метушиться дріб'язок строкатий,
міняє шерсть залежно від погоди…
Поете, вмій шукати і чекати!
Найкращий вірш ще ходить на свободі.
(Ліна Василівна Костенко)
Всё больше на земле поэтов.
(перевод-Николай Чельтер)
Всё больше на земле поэтов,
вернее тех, кто может рифмовать.
Средь джунглей слов всё ставят сети,
Но тщетно: им добычи не поймать!
Перепела и зайцы, и фазаны...
Их шумный щебет, писк и щебетание
Смешается и так тебя достанет-
будешь искать поэзию в молчании.
Пусть суетиться мелочь та строката,
Линяет шерсть их точно по погоде...
Поэт, а ты умей дождаться статно:
Твой лучший стих лишь зреет на свободе