У жовтні на деревах листя жовті
колишня розкіш на землю опадає
і у садку доріжка у товстої кофті
і де не де суха травичка проглядає...
Природа в осені потопає в тиші
а люди ще тепла з надією чекають
лунають голоси птахів ще скупіші
на літо бабине мабудь натякають...
Пісні співає на дворі гучно вітерець
сонцю радіючи жваво хмари розганяє
жене у далечінь кудлатих він овець
і таке враження що він щось знає...