С. Р. посвящается

Евгений Голоюх
Де ідеш, там збираєш зорі...
У долоні...А може ти,
Робиш зорями ті прозорі
І не доспані свої сни?

Де ідеш, засіваєш жито...
Стиглих справ і самотніх слів...
І смакують з тобою діти
Перемоги від мозолів...

В твоїх кроках не таємниця...
Протікає жива вода...
Відпустив із руки синицю...
І у долю впустив чудА...