Мені приснився знову страшний сон,
що повернувся я у девяності,
де все вивозили з країни за кордон,
а ми були в державі ніби гості.
Вивозили з держави, що хотіли
і те, що залишилось від Союзу,
та ніби діву до гола розділи
і залишили без сорочки на морозі.
Перетворилася держава на базар,
де хтось купує, хтось щось продає,
а бідні люди стали мов товар
і більший меншого тусає та ще й бє.
Створили Раду ніби для параду,
майже півтисячі пихатих депутатів,
які були далекі від народу,
та ніби павуки занедбаної хати.