Не кричи на мене так,наче рiзана корова
И не дивись на мене так,як сова,з пiд лоба,
Бiльше про кохання не скажу нi слова.
Бiльше серце не болить,
Бiльше в грудях не шкварчить,
Бiльше губи не тремтять в розмовi...
Ну чому кричиш ти знову,не даеш сказати слова?
I бiжу у степ я вiд того крику,
Сяду на просторi слухати розмову вiтру iз травою тиху,
Де гомонять комахи,де з вечора до ранку,
Птах дуркуватий набирае ноту дзвiнку...
Але що це,знову хтось кричить,
Чи може ялова корова десь в селi мичить?