Шалене кохання

Людмила Кравченко 4
Це  шалене  кохання,
Не по возрасту зовсім.
Позабуті  бажання,
Із трояндами постіль.

Наша пам'ять старіє,
А  ми  все  кохаєм.
Нас життя  не жаліє,
А ми  все  прощаєм.

Нам  обрізали крила,
А ми знов виростаєм.
Піднімаєм  вітрила,
В небесах ми літаєм.

Обнімаєм  словами,
Ловим посмішку ніжну.
Ми  цілуєм  устами,
Локон кіс білосніжних.

Ми до  Бога знімаєм,
Вкриті зморшками руки.
Ми  шалено  кохаєм,
Позабувши  за  роки.

І стук  сердця і подих,
Ми  не  можем забути.
І нас з розуму зводять,
Рідні, ніжні  ті руки.

А  душа  так  тріпоче,
І  вогнем  так  палає.
Вона  хоч  і  жіноча,
Та  шалено  кохає!!!