Б ль

Ольга Ботякова
Боляче? Дійсно? Ти взагалі хоч знаєш, що таке біль?
Ти хоча б на хвилинку відчував, як ріжуть серце?
Ти знаєш як збива автомобіль?
А бачив, як на рани сиплють перцем?

Ось так воно бува, коли горить все тіло,
Коли всі залишки тебе розіб'ють в стінах,
ҐудзикиКоли тобі було так добре й заболіло,
Коли тобі молились на колінах!

Я знаю, я пройшла той шлях кохання,
Мені вже не відчути ті яскраві барви,
Навіщо я караю себе в сумуваннях,
Навіщо я пишу про тії справи?

Скажи мені, навже так завжди буде?
Невже ніколи щастя не відчути?
Невже буду одна блукати всюди?
Невже мене захочуть обманути?

Як так, навіщо тоді подих вітру,
Навіщо тоді я знаходжусь тут?
Та вип'ю ще я тих півлітру,
Але ж не змінить шлях мій глухий кут?!

Я хочу змін, я хочу жити, чуєш?
Чи досі ти вважаєш, що це дурно?
Ти просто зараз час мій так марнуєш,
А так поводишся завжди культурно...

І взагалі навіщо ти з' явився?
Щоб пам'ять колихнути, щоб сплакнула?
Не буде цього, чи ти в мить влюбився?
Та я ж тебе зустріла і забула....

Ти й справді сподівався на взаємність,
Скажи, ти що ціни собі не знаєш?
Не сподівайся на якусь там чемність,
Ми ж схожі, ти як я блукаєш..

Не хочу більш нічого, розумієш?
Я так шкодую за своє життя,
Хочу під воду, що ж ти з цим всім вдієш?
Таке недобре в мене відчуття(

Я не зустріну більш таку людину,
Не зможу звикнути і покохать,
Я так існую, лиш наполовину,
Приїхала сюди, щоб тут вмирать...


Скажи, ось ти, ти вартий щастя і любові?
Ти знаєш, що пройшла біда і смуток?
Ти віриш в те, що ми удвох готові?
Чи ти соромишся вагомих чуток?

Я більш не знаю, що тобі сказати,
Питань багато, так, але історій,
Тобі не треба більше нервувати,
Іди до свого списку категорій...

Пробач, але мені сьогодні важко,
І ти не здатен втримати емоцій,
Не здатні ми на повнолітню казку,
Ми зламані з тобою щодо ситуацій...

Лишень скажи, а варто жити далі,
З таким то болем і з таким бажанням?
Я ж так далеко від твоїх реалій...
Я стримую когось тут існуванням???

Ти знаєш, що є біль насправді?
А це є ось такий ганебний вірш,
А це є ось тако, по правді,
Що може бути й справді гірш??