Боротьба

Наталия Ломейко-Громовая
Нехай вічно живуть Віра, Надія, Любов...


Нам далеко ще до весни,
Зараз бродить зима по світу.
Туга вкралася в мої сни,
Але Віру куди подіти?

Сонця промені - без тепла.
Марять вбити мою Надію.
А душа все одно жива,
І за тебе вона боліє.

Скутий кригою серця біль:
Там немає живої крові.
Та розтане він проміж мрій -
Я зігрію його в Любові...