Падаў снег. Недарэчна ранні.
Нейкі здзіўлена вінаваты.
І спяшлівы. Мо на спатканне
Прыляцеў да бярозкі ля хаты?
Баваўнянае сыпаў клочча
На ружовы строй берасклету.
І саромеўся. Ён не хоча
Дакучаць негасціннаму лету.
Проста ў госці забег на хвілінку.
Павітацца. Занадта рана...
Лета бабінае сцяжынку
Ўслед за ім падмятае старанна.
- Што ж, прабачце. Не буду болей...
Спатыкнуўся,абсыпаў бэзы
І, пакрыўджаны, знік у полі.
Адгалосак маўклівай імпрэзы -
Не ўтрымаць адчування страты,
Разумею, сама такая -
Ў травяны дыванок стракаты
Ручаінка па шыбе сцякае...
кастрычнік 2019
Перевод на украинский Ларисы Геращенко
Падав сніг… Недоречно ранній
І здивований, винуватий.
Поспішав, немов до дівчини,
До берізки, що біля хати.
Бавовняні розсипав клоччя
На рожевий стрій бересклету.
Й засоромився, він не хоче
Докучать непривітному літу.
Просто в гості забіг на хвилинку –
Привітатись… Занадто рано…
Літо бабине цю стежинку
Вслід за ним підмете старанно.
«Ви пробачте… я ж не по волі..»
Спотикнувся… Обсипав берези
І, покривджений, зник у полі
Відголоском німої імпрези.
Не затримать тієї страти…
Розумію,.. сама така я.
На трав`ний килим строкатий
Ручаїнка по шибці стікає…