С востока и на запад, и обратно,
По городам и сёлам, широки
Текут по Украине благодатной
Из слёз и крови две больших реки.
Мосты меж ними горе наводило,
По свежим ранам налагало швы.
Да только там само же и ходило,
Никто не шел, не подавал руки.
Кто и зачем разрушил добрый мир?
По разным берегам родных расставил?
Восток израненный стоит в крови,
И Запад весь в слезах оставил.
Какая сила перекрыть смогла б
Источник, напитавший землю горем?
Текут по Украине реки зла.
Вот-вот те реки превратятся в море .
Нас с головой волною захлестнёт
Как Атлантиду яростным потоком.
Не ты, не я уже теперь не в счёт.
Ни сна, ни дня, ни Запада с Востоком ...
Поможет кто? Ни дома, ни страны.
Как возвратить любовь? Добро в закладе.
Все руки в шоколаде у войны,
А кровь не так видна на шоколаде.
***
Оригинал - Юлия Чернышева 3
http://www.stihi.ru/2017/12/06/5354
Від Заходу на Схід та навпаки,
Проходячи крізь низку сіл та міст,
Течуть по Україні дві ріки -
Одна із крові, а друга із сліз.
Між ними горе зводило мости,
Єднаючи, мов шви по свіжій рані,
Але ніхто не хоче ними йти,
І руку першим простягать не стане...
Хто і навіщо зруйнував наш світ?
Ми стоїмо на різних берегах,
Та коли у крові потоне Схід,
То Захід захлинеться у сльозах.
І як не перекрити джерело,
З якого, топлячи країну в горі,
Тече й тече по Україні зло,
То дуже скоро ріки стануть морем!
І з головою хвиля захлисне,
Як Атлантида, підемо під воду,
Не стане на землі тебе й мене,
Ні сна, ні дня, ні Заходу, ні Сходу...
Але ніхто не може дати ради,
Як повернути мир, добро й любов.
А у війни - всі руки в шоколаді,
На шоколаді не помітна кров!
***
Илл. - Маковский Владимир Егорович
Украинский пейзаж с хатами. 1901
Холст, масло.