У листях жовтень теплі дні ховає
щоб літо мабудь скоріше позабути
протоптану доріжку глибше зариває
і це минуле на жаль не повернути...
І фарбами дерева різними палають
і світяться красиво немов ліхтарі
в людських серцях спогади шукають
наш світ перевертая дригом догори...
А спека в нашій пам'яті застигла
хоч вечорами холодними ще зігріває
поніжитися на сонці душа встигла
у нас вогонь блаженства в очах сяє...