Не хвилюйся серце...горе за горами.
Біль,-стихійне лихо прийде не за нами.
Не печи у грудях...у очах сльозами.
Не хвилюйся серце,довгими ночами.
Довгими роками...літ не рахувати.
Світлими очима,рук не гартувати.
Не дивитись в спокій,серцем не спокійним.
З зброєю не буде,миру,-лише війни.
З гаміром без тиші,сни не найсолодші.
Розуміють певно,старші,не молодші.
А проте,майбуть що...і не так буває...
Наймолодший,мудро...завше поступає.
Не хвилюйся серце,не терпи тривоги...
Пусткою не стануть,пройдені дороги.
І домівка,неньки,-рідної країни...
Буде твоїм домом,в серці батьківщини.
(Понкратова.О.В.)