Твои лебеди ходят павами,
Журавли мои реют клиньями,
не бульварами - крутоярами -
где не царственно, а ранимее.
Называй меня братом, сестрою,
на Украйне, бандерой, хохлатою,
обдувай меня "нордами, остами",
только душу мою не сватай.
Излови меня в сеть у явора,
каторжанкой - изволь - в прииски,
не с руки тебе, златоглавая,
расколоть мой каштан Киевский.
Твої лебеді плавають павами,
журавлі мої скупчені клинами,
ні алеями, ні бульварами,
а світами мандрують ранимими.
Називай мене рівною сестрою,
щеневмерлой, бандерой, хохлатою,
задувай до нестями "норд-остами",
тільки душу мою не сватай.
Най заманиш в капкан іржавленний,
замордуєш в копальнях сіверських,
не з руки тобі, білокам'яна,
мій каштан розколоти Київський.