Солнце неяркое душу не греет,
В парке осеннем сияют аллеи,
Жаркое солнце в листву воплотилось:
Людям природой оказана милость.
Всякий к пыланью приладиться рад,
Жгучие листья - подошвы горят.
Правит природа балом осенним,
Людям - на радость, себе - на горенье.
Ливень листвы - золотой листопад,
Каждый прохожий несметно богат!
ПАЛАЮЧА ОСІНЬ
Д;шу не гріє вже сонця проміння,
Сяють алеї у парку осіннім,
Сонце гаряче утілилось в листя:
Люди одержали милості вісті.
Друже, себе до палання приладь;
Чуєш, від листя підошви горять?
Править природа бенкетом осіннім,
Людям – на радість, собі – на горіння.
Золото листя злітає в розмай
Всі перехожі багаті за край!
_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна