Вiдчай

Кричить до хрипоти душа,
Але її ніхто не чує.
Навкруг байдужість, пустота,
Яка лиш ранить, не лікує.

Думки летять десь вдалечінь,
До світла тягнуться даремно,
Бо ніч навкруг, далеко день,
Щоб пережить цю ніч злиденну.