Відповідальність не перекладеш,
Як речі в метушні перекладаєш...
Якщо її з своїх плечей скидаєш,
Як здивування навпіл розіб'єш...
Вона, як шкло, до відчаю крихка,
Вона важка, вона у землю давить,
Буває, що і на коліна ставить,
Але з колін, молитва, що ріка...
І неможливо самомУ нести...
Вона усе, що є переважає...
Хто хоч би раз на плечі підіймає,
З тим буде Бог товаришем іти...