Це ще не осінь, це ще не осінь,
це просто жінка ледь задрімала,
це огорнули сни жовтокосі
ту, що душею світ обіймала.
Це ще не осінь і вже не літо,
гортає час сторінки затято,
а жінка золотом ще горіла,
а жінка ще дарувала свято.
Це ще не осінь, не мідь червлена,
це королеви багрянець пишний,
хоч і спливли вже роки зелені,
і облетів білий цвіт на вишні.
Це ще не осінь відкрила очі,
це Афродіта, зі сну зігріта,
і світ здається в полон охоче
народженій в полум'ї пізнього літа.
18.10.2019