Нина Романчук 1. неопреновое

Максим Троянович
Кто-то носит лавсан, кто-то полиэстер -
И какие тут могут быть прения?
Ночь не сплю до утра, вся измята постель -
Грежу юбкою из неопрена* я.

Только в нашем сельпе, средь галош и кирзы,
Неопрен в дефиците – вот горе-то.
Но пастух наш, Степан, за спиртного пузырь
Неопрену привёз мне из города.

Это шик, это тренд, это фешн и стайл!
Девки местные бьются в истерике!
Я на дойку иду, вся така супер-стар,
Обтянув попу нано-материей.

Утирать подолом несподручно соплю,
Но завидуют бабы в лавсановом.
Жарко попе, а что тут поделать – терплю,
Ведь в колхозе я модная самая.

Лишь пойду в огород бураки поливать -
Как в парилке, в юбчонке взопрею я.
Красота всё же требует жертв, машу вать,
Остальное мне всё неопреново.

неапрэнавае
 
Хтосьці носіць лаўсан, хтосьці поліэстэр -
І якія тут могуць быць спрэчкі?
Ноч не сплю да раніцы, уся змята пасцеля -
Мрою спадніцаю з неапрэна* я.

Толькі ў нашым сельпе, сярод галёшаў і кірзы,
Неопрен у дэфіцыце - вось гора вось.
Але пастух наш, Сцяпан, за спіртнога пузыр
Неопрену прывёз мне з горада.

Гэта шык, гэта трэнд, гэта фешн і стайл!
Дзеўкі мясцовыя б'юцца ў істэрыцы!
Я на дойку іду, уся така супер-стар,
Абцягнуўшы попу нано-матэрыяй.

Абціраць падолам нязручна саплю,што маю,
Мне зайздросцяць бабы ў лаўсанавам.
Горача попе, а што тут рабіць - трываю,
Бо ў калгасе я модная самая.

Толькі пайду ў гарод буракі паліваць -
Як у апарні, у спаднічцы ўзапрэю я.
Прыгажосць усё ж патрабуе ахвяр, маю вать,
Астатняе мне ўсё неапрэнава.