В. Стус Нет надо мной ни звёзд, ни неба...

Попова Наталия Борисовна
Нет надо мной ни звёзд, ни неба,
а пустоты хватает большинству.
Рождённый тут, когда-то тут исчезну,
когда-то тут на  тот свет отойду.
Как недомученный душей замёрзну,
в надеждах растерявши жизнь свою.



Там, наді мною ні зірок, ні неба,
а пустки вистачає багатьом.
Отут народжений, отут колись і щезну,
отут колись на той світ одійду.
Як недомучений всім серцем змерзну,
в надіях розгубивши тяжкий дар.





Иллюстрация: картина Ивана Марчука