Тою осінью.. Тепла ще.. Скоро?
Так знайомо в красі
чорнобривець.
Божой ласкою людям відкрився.
-Не сумуй про майбутнєє горе.
Ти мене наділяешь красою.
Мрієшь бачити світ цей в раю.
Нас Господь теж створив.
Бог з тобою.
Всіх, що люблять на світі люблю.
- Буде зимно.
-Можливо і знаю. Тільки тут я
для вас засинаю.
-Ти прокинешься. Знаю. Благаю!
Я насіння твоє позбираю.
Знаєшь, бачу я Божу красу.
Може скоро за обрій полину.
Жити будуть! П'ють Божу росу.
Господи бережи Україну.
У любові Христа не загинуть.
Та обітниця нам - вознесу.
Тою осенью. Теплая. Скоро?
Так знакомо в красе
чернобрывец.
Божьей ласкою людям открылся.
- Не грусти ты о будущем горе.
Ты меня наделяешь красою.
Мечтал видеть весь мир ты в
раю.
Нас Господь сотворил.
Бог с тобою.
Всех, что любят на свете
люблю.
- Будет холодно.
- Может и знаю. Только тут я для
вас засыпаю.
-Ты проснешься. Прошу.
Заклинаю.
Семена я твои соберу.
Знаешь вижу я Божью красу.
Если даже в миру я умру.
Господи! Береги Украину.
Не распята любовь. Не погибнут.
Нам Заветный Обет - вознесу.