А у тиші криком лине,
Спогадами кряче.
Нехороше в думах,гине.
На душі тим паче.
Стихнуть лиха,та стихії,
Буде справжнє диво.
У повітрі стане мрії...
Гарно і красиво.
Тихо. Стану не такою...
Іншою в спокою.
І у полі й над рікою...
Щастя я накою.
(Понкратова.О.В.)