не хочу замiж аж риву

Вера Деревьянко
я у щастячку купаюсь

 життям гарненьким днями бавлюсь.

мені печалі недоступні

 не підпускаю бо  вони приступні.

я борюсь перемагаю
бо кохання в серці маю.

у самоті
 а не страждаю.

непотрібна мені пара

бо та злоба як чорна хмара

життя моє капризами накриє

і все змішає перериє
Не буду я така щаслива

буде все у нас не так
кожен з нас на спір мастак...

він у плуг
 а я на луг

він косити
 я борщ  варити...

ми не зможем мирно жити...

вільна я тепер людина я радію без причини
рано вранці просинаюсь віршами тішусь і наслаждаюсь...
До сонечка посміхаюсь
По світу з радістю брожу
Життям хорошим дорожу...