Жизнь с украинского

Петр Голубков
Життя (Віталій Коротич, http://maysterni.com/publication.php?id=34478)

Ми розумієм поступово
Дитячі вади й помилки.
В дитинстві вимовлене слово
Ясним стає через роки.
Усе, що ми недовідкрили,
Що нам здалось колись простим, –
Складне… Школяр говорили
Ми вірш про "білих яблукамнь дим".
Батьківські залишали хати
Ми, певні в мудрості своїй,
У тім, що вміємо кохати,
Учитись, йти на працю й бій.
Недбало хряскали дверима,
У всьому певні хлопчаки,
Пусті нанизували рими
На кволих віршиках гачки.
Нас вітром часу обдувало
І пилом в очі нам мело.
Нам часом боляче ставало,
Нам часом соромно було.
А ми жили, кохали, вміли,
Вмирали в смертному бою
І поступово розуміли
Всю недосвідченість свою.
Ми розуміли, скільки містить
В собі наснаги рідний дім.
У двадцять п'ять – спеціялісти
І космонавти – в двадцять сім.
І, може, правда саме в тому,
І, може, мудрість в тім жива,
Щоб, забуваючи про втому,
Старі пригадувать слова.
Батьківський дім… Кохання… Діти…
Слова, що в серці збереглись…
Це справжнє щастя – розуміти
Усе, промовлене колись.

ЖИЗНЬ (вольный перевод П.Голубкова)

Мы понимаем, безусловно,
Ошибки детства не всегда.
Ведь сказанное в детстве слово
Яснее лишь через года.
Всё то, что мы недооткрыли,
Что нам казалось там простым –
Сложней… Подругам говорили
Мы стих про «белых яблонь дым».
Отцовский дом мы покидали,
Гордились мудростью лихой,
Что путь к любвви мы протоптали,
На труд готовы и на бой
Небрежно хлопали дверьми мы,
Уверенные пареньки,
Низали мы пустые рифмы
На хиленьких стихов крючки.
Нас ветром века обдувало
И пылью на в глаза мело.
Порою больно нам бывало
И стыдно, коль на то пошло.
Но жили мы, любили, смели
И гибли в смертном мы бою
И постепенно разумели
Мы всю неопытность свою.
Мы понимали, сколько истин
Дал отчий дом когда-то всем.
Мы в двадцать пять – специалисты
И космонавты – в двадцать семь.
Возможно, правда в том и радость,
И мудрость, может, в том жива,
Чтоб, забывая про усталость,
Былые вспоминать слова.
Дом отчий, и любовь, и дети…
Слова, что в сердце сбереглись…
Какое счастье – разуметь их,
Все те, что сказаны за жизнь.