***

Вера Деревьянко
у стіхіру залетіла
мені стало любо мило
стільки тут добра і щастя разом боримо напасті
бо слова лікують душі
і на морі і на суші.
я себе лічити мушу


бо заскакує печаль
за прожитим смуток жаль
та і горе залітає вихрем щастячко змітає
і хвороби і хандра бува всяка єрунда.
все це горе і біда...
та любов кохання щастя
оце ДА.

ІХ БОЯТЬСЯ ГОРЕі напасті Івелика і мала  БІДА
ВОНИ ЛІКУЮТЬ ЛЮДСЬКІ ДУШІ
ОБНІМАШКИ
ПОЦІЛУНКИ
різні милі облаштунки

без усякой лишньой думки



щоб не нили серця душі
заринайте в щастя по самі уші