Мар я Д ва

Игорь Степанович Шевчук
       Марія Діва
       Поема


                Всецариці Марії
                з духовним проникненням
                присвячується.


        Дух! проникнення духом, розум добудує.
                І.Ш., 1982 р.


Це 150000 років
це як в Бога
за мить
звичаєво — це все ще далеко
Не дай Боже
як з мене, художника,
                дихання
                лектору
він зімліє
почує аптеку...


Мати Божа якщо не захоче —
штучний інтелект
вам не відкусить розум
купи дітей
купи світських дітей
Бог є Поет, світськи прОзово — це
дуже
далеко!..
очі аптекаря, лектора...
Мати Божа! відкриє очі...
             і молекули пророчі —
                є пророчі молекули
що всім?


всякі де Голлі, Черчілі — пігмеї
«в страхів на вертелі»...
скажи художнику,
опісля мене,
хто їх пам’ятатиме,
жидів-розпинальників,
крутяться
як блохи на безмені...
Слово — безкінечне глибоке Око!


храм Христа — безкінечно високий...
хто їх пам’ятатиме, керівних
психохворих субгномиків?
опише Вічная Память?
ніякі номики, ніякі економіки...
казав менше від себе, більше —
від Бога страшно висотнеє Око
                страшно Далеко
людей же не стане...
не стають...
а під словом
під художником
розпишуться в плавному небі
                лелеки!!

22.10.2019