Холод в літнє тепло забиває цвяхИ,
І на південь уже відлітають птахИ,
І осінні вітри виють, наче вовкИ,
І без галасу птаства сумують ставкИ…
І жовтава у зелень вплітається нить,
І в саду аромат стиглих яблук п’янить,
І дощі барабани дістали з полиць,
І лежить мертве листя в траві горілиць…
І у стовбурі сок уповільнює рух,
І прощальне «курли» ранить болісно слух…
І нестерпно душа прагне більше тепла…
Обійми мене, любий мій... Осінь прийшла…