А знаєш, хвилюй і хвилюйся, нехай, це не гріх.
Мене надихає і вабить твоє хвилювання.
І – без хвилювання – нема і не буде кохання.
Лиш той виграє, хто в душі хвилювання зберіг.
Не стримуй, не стримуйся – просто хвилюйся, хвилюй.
Ми потім згадаєм цю мить хвилювання – як щастя.
І щастя удасться, коли хвилювання удасться.
І ти – для початку – хвилюйся, хвилюй і цілуй.
І я розхвилююсь, і я розхвилюю тебе...
А краще – обійдемось навіть і без поцілунків,
нехай нас хвилює сам факт існування стосунків,
в яких хвилювання – невидимий шлях до небес...