Зіркова мукА
Поема жнив
1
З неба пада – все
в свої права
так як гнучко
із неба — й вже
фестивалять — жнива!
Як це близько
до творчої мУки!
Руки смаглі-засмаглі
що небо
візьмуть на поруки!
2
Як це густо!
Очі щастя
і радощів вповні
й творчо пилюки
Очі дивляться в небо
очі дивляться в небо
бо з не лише полудневої
бо з початку й кінця дня —
наргоспно маловідомої штуки —
все до центру
із збіжжям пливе
й фестивалить верхи
на зерні! – так –
як треба...
3
Із зіркової
невпізнанної
чи шаленої муки
хтось чи з Богом
чи з серцем
втрапляє
в квітучії луки!
Боже, як ти близько
до слова
з простої як сонце
науки
4
Вічність авансом —
Він тонке перо
в липень вводить
із часом!
і верхоквіттю —
барвисті ньюанси —
й все низькотрав’я чи ба! —
мимо каси!
І як хвилюється
і як пуншується
в вітрових трасах...
а цілодення аж цілочассю
вільно винюхує вічні припаси...
Вічність сердець в вільній
обнові — й все разом...
І як цілуються і як вклоняються
вічні —
у вітрових трасах!
В липень вводить
із часом —
вічність авансно, тихе перо!
23.07.2019,
свято прп Антонія Києво-Печерського