вольный перевод с украинского
стиха Игоря Ярина
"Чому не так усе тепер в житті?..",
источник здесь:
http://www.stihi.ru/2018/05/11/153
Почему не так всё стало в жизни?
Те же ивы, тот же самый плёс...
Но, к чему вновь руки приложил я,
в даль сместило срок, встав под вопрос.
Заглянуть хотел бы я в те годы,
что не стёрлись в памяти досель.
Мы считали их от нас исходы -
осень возвратила их в красе.
Эта осень старых чувств не знает,
всласть играет павшею листвой.
Подарить хотел бы я, родная,
ожерелье зорь и звёзд покой.
Что бы мне ещё там захотелось?
Жизнь, казалось, всё ж чего-то стоит...
Но в весну вдруг осень залетела-
потерял тебя весною тою.
Может быть, сказал бы что-то слёзно.
В жизни не решается всё просто.
Слов и чувств в достатке было - поздно...
Осень- откровений горьких остров.
Чому не так усе тепер в житті?
Старезні верби і все тії ж плеса.
Чому усе, що малось на меті,
тепер уже віднесене на ве'сну?
Хотів би зазирнути в ті роки -
їх пам"ять не зітерла ще і досі.
Ми рахували роки навпаки,
але тепер їх викреслила осінь.
Та осінь, що не знає почуттів,
та осінь, що шуткує з палим листям.
Я дарувати так тобі хотів
із зорь осінніх зібране намисто.
Чого іще бажалося мені?
Здавалося, життя чогось та варте.
Але прийшла та осінь навесні...
І там же навесні тебе я втратив.
Я може б ще сказати що хотів.
Не все в житті вирішується просто.
Та осінь - мить відвертих почуттів.
Сказати б міг... Та мабуть уже доста.