Яблуком стиглим впаду у долоні,
Смужкою суму вплетусь в твою ніч.
Очі сльозами і сумнівів повні,
Тільки не в цьому, коханий мій, річ.
В небі відвертім ще падають зорі,
Місячне сяйво бентежить слова.
Краплі роси, ще криштально-прозорі,
Спрагло приймає зелена трава.
Це ще не осінь, дощами наповнена:
Сонячну радість світанок несе.
Ще візерунком в дерева вгаптована
Тепла відвертість. Іще не усе
Переговорено, перехвильовано.
Не перекреслить життя одна ніч.
Серце безмежним коханням заповнено, -
Лише у цьому, коханий мій, річ.