Весь час жалкую, що так мало
прожив у рідному селі,
воно мене весь час чекало,
гукало знову до землі.
Туди до рідної землі,
Де Миколаївські простори,
де вечорами соловї
пісні співали ніби хором.
І соловї і горобці
також покинули село,
там залишились камінці,
а ще недавно все цвіло.
Хто не сумує за селом,
за незабутнім рідним краєм,
вважай, тому не повезло
ми ж його Раєм називаєм.