З. Петров. Мы сдадим последние экзамены... Рус. Бе

Максим Троянович
Мы сдадим последние экзамены,
Скажем: "До свиданья институт!".
Скоро поезда без опоздания
Нас по назначенью повезут.

И в минуту расставания
О Москве все мысли и слова.
До свидания, до свидания,
Студенческий город Москва!
Мы пять лет копили эрудицию
На своем студенческом пути.
Нам ее ценили по традиции
Цифрами от двух и до пяти.

В плане освоения профессии
Часто нам бывало не до сна,
Потому что раз в полгода - сессия,
Потому что каждый год - весна.

Все у нас идет, как полагается,
Все на надлежащем рубеже,
Если первокурсники влюбляются,
Дипломанты женятся уже.

Не боимся мы распределения,
И готовы ехать далеко.
Только вот с Москвой без сожаления
Нам расстаться будет не легко...

Мы здадзім апошнія экзамены,

Мы здадзім апошнія экзамены,
Скажам: "Да спаткання інстытут!".
Хутка цягнікі без спазнення
Нас па прызначэнні павязуць.

Прыпеў:
І ў хвіліну раставання
Пра Маскву ўсе думкі і слава.
Да спаткання, да спаткання,
Студэнцкі  наш горад Масква!
Мы пяць гадоў збіралі эрудыцыю
На шляху студэнтамі прайсці
Нас жа шанавалі па традыцыі
Лічбамі ад дзвюх і да пяці.

У плане засваення прафесіі
Часта нам бывала не да сну,
Мо таму, што раз у паўгода - сесія,
Ды яшчэ чакалі мы вясну.

Усё ў нас ідзе, як сабе маецца
На належнае мяжы, майжо,
Калі першакурснікі ўлюбляюцца,
Дыпламанты жэняцца ўжо.

Не баімся мы размеркавання,
Нам  далёкі шлях ён не цяжкі,
Толькі вось з Масквой без шкадавання
Нам растацца будзе не з рукі.

    Перевод на беларусский язык Максима Троянович