Такі є дивні люди на землі,
Що їх в житті ніким не замінити,
Дідусь й бабуся, просто молодці,
Дай Бог сто літ їм ще прожити.
Пожити їм тепер би без турбот,
Роки давно посріблили їм скроні
Та серце повне ніжності й щедрот,
І скільки теплоти у їх долонях.
Любові й ласки їм не позичати,
Що своїм дітям їх не додали,
Тепер дарують це своїм внучатам
Допоки мають сили і снаги.
Завжди знайдуть для них якісь забави,
Розкажуть казочки на дивні сни,
З душею роблять це, не задля слави –
Самі ж колишні дочки і сини.
28.10.2019