Оригінал:
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
А квіти, кинуті тобі.
© Ліна Костенко
Перевод с украинского Светланы Груздевой
И как бы я тебя забыла?!
Душа до края добрела.
А яда дивной жгучей силы
Я раньше, точно, не пила.
Хрустальной на ветру печали
В неумолимой жажде, друг.
Такого возгласа в молчанье
И осияния вокруг.
Такой звенящей гордой тиши
И безграничности в Судьбе…
Мои стихи…бери же выше –
Цветы, что брошены тебе.
Аватар – «красивая натуральная жемчужина»
(из отзыва в Pinterest)