Говорадло А. Положиньский О. Нет, я не ту любил

Максим Троянович
У полоні темноти, наче сон з’явилась ти.
Та я прокинувся, тому що ти лишилась назавжди.
Я кохав тебе, як міг, квіти клав тобі до ніг,
Та білі мухи налетіли – вкрив любов холодний сніг.
Ця любов мене дістала – перед очима матиляла,
Цілий день, цілий день, цілий день мене пиляла!
І я спокій втрачав, я на тебе кричав,
Я горлянку зривав, як собака гарчав.
Ну скільки вже можна мені тебе вчити –
Ти дай мені трошечки перепочити,
Ти вилізи з хати, ти піди погуляти –
Людей подивитись, себе показати.
Погуляла, покружляла, погуляла, покружляла,
Людей подивилась, себе показала.
Погуляла, покружляла, погуляла, покружляла,
Та до мене назад ти оглоблі вертала.

Приспів:
Ні, ні я не ту кохав, не ті слова я говорив!
Ні, ні я не ту чекав, не ту теплом своїм зігрів!
Ніч, ніч осліпила нас – блакитних снів жадана мить!
Ні, ні я не тій моливсь – любов украла ніч!

Мов настояне вино, випив я любов давно –
Так добряче нализався, що мені вже все одно.
Проживу без тебе я, ти давно вже не моя –
Опинилась у в’язниці, тепер бог тобі суддя.
Добре так, добре так – я тепер одинак!
Добре так, добре так – я тепер холостяк!
Та твоє миле обличчя мене знов до себе кличе,
І цієї мани не позбутись ніяк!

Як приснишся вночі – то хоч бери та кричи –
Закриють очі глядачі, затулять вуха слухачі!
Не хочу знати, де ти, і знати, де тебе знайти.
Ти розумієш, чи ні? Ти не потрібна мені!

Не я не ту кахаў

У палоне цемры , нібы сон з'явілася ты .
І я прачнуўся , таму што ты засталася назаўжды.
Я кахаў цябе , як мог , кветкі клаў табе да ног ,
І белыя мухі наляцелі - пакрыў каханне халодны снег .
Гэта каханне мяне дастала - перад вачамі матляла,
Цэлы дзень , цэлы дзень , цэлы дзень мяне пілавала !
І я супакой губляў , я на цябе крычаў ,
Я горла зрываў , як сабака рыкаў .
Ну колькі можна мне цябе вучыць -
Ты дай мне трошкі адпачыць ,
Ты выйдзі з хаты , ты пайдзі пагуляць -
Людзей паглядзець , сябе паказаць.
Пагуляла , пакруцілася , пагуляла , пакруцілася ,
Людзей паглядзела , сябе паказала .
Пагуляла , пакруцілася , пагуляла , пакруцілася ,
І зноў да мяне тыя аглоблі вяртала .

прыпеў:
Не, ні я не тую кахаў , не тыя словы я казаў !
Не, ні я не тую чакаў , не тую цяплом сваім сагрэў !
Ноч , ноч асляпіла нас - блакітных сноў жаданая імгненне !
Не, не той я маліўся - каханне выкрала ноч !

Як настаянае віно , выпіў я каханне даўно -
Так моцна п'яны , што мне ўжо ўсё адно .
Пражыву без цябе , ты даўно ўжо не мая -
Апынулася ў турме , зараз бог табе суддзя.
Добра так , добра так - я зараз адзіночка !
Добра так , добра так - я зараз халасцяк !
І твой мілы твар мяне зноў да сябе кліча ,
І гэтага наслання не пазбавіцца ніяк !

Як прыснішся ўначы - то хоць бяры і крычы -
Заплюшчаць вочы гледачы , зачыняць вушы слухачы !
Не жадаю ведаць , дзе ты , і ведаць , дзе цябе знайсці .
Ты разумееш , ці не ? Ты не патрэбна мне !

    Перевод на белорусский язык