А недавно ж було весілля! –
Залишилась, хіба що, згадка,
Вітер носить листочки-латки,
Хилить долу худеньке гілля.
А недавно : Осінь – богиня!
Роздала всі хустки і плахти.
А сьогодні іде вже на плаху,
Дивна Осінь так тихо гине…
Що життя? - Комедії й драми,
І не зіграні ігри чи ролі.
Залишає автографи Доля
Незабутими іменами
Вольный перевод Григория Пономарчука:
А намедни свадьба - хороша! -
В памяти оставила картинки...
Ветерок качает хворостинки,
Листики срывая не спеша...
А намедни: осень - красота! -
Раздавала яркие рубахи...
А сегодня клонится до плахи
Обнаженной дивы простота.
Добрые роняем семена:
И комедии, и трепетные роли...
И внесут не маленькую долю
В нашу жизнь большие имена.