Смуток

Андрей Королёв 7
Без окулярів вже не добачаю;
До кави приложився, чи до чаю.
Лиш слухаю краплинок передзвін.
Крізь шибку вже нічого не побачиш,
Спекотний липень другий тиждень плаче...
Я знову - сам, посеред хатніх стін.

Перо та аркуш - всі мої принади,
Думки та вірші - лиш одна відрада,
Фантазія летить аж до небес.
Які іще відвідаю країни,
Та на які планети ще полину,
Шукаючи пригод, або чудес?

А далі - знову ніч і тихий ранок,
І знову чай, чи кава на сніданок,
Вино та цигарки... Портрет Далі...
Затяжка та ковток думки збирають,
Рядки відшукують, та рими добирають...
Готовий вірш розлігся на столі.