Тихо падали до ніг білі пелюстки.
Ти ловив дівочий сміх, ніби-то квітки.
Пелюсткові зірочки лебедем пливли.
Ми кохання зберегти наше не змогли.
Приспів.
Згадай, коханий мій, згадай
Стежину, що веде в розмай.
В душі печалі не тримай.
Згадай, коханий мій, згадай.
Де кохання навесні вишнями цвіло,
Там по осені листом жовтим замело.
Ти приходиш уві сні снігом пелюстків.
Посміхаєшся мені шепотом листків.
Приспів.
Згадай, коханий мій, згадай
Стежину, що веде в розмай.
В душі печалі не тримай.
Згадай, коханий мій. згадай.
2019р.