Мент й злочинець - антиподи,
Як два боки у медалі.
Їм заважко дійти згоди,
Бо для чого жить надалі.
В боротьбі є сенс й натхнення
Для рішучих дій мужчин,
Хто говорить про прощення,
Якщо пика жде причини?
Підставляти щоку варто
Лиш для хуку від боксера,
Взять на себе всю увагу -
Поки друг в засаді сере.
Мордобої, перестрілки,
Як же хвацько в детективах,
В житті ж лиш після горілки
Можна стріти рекетира.
А так дрібязок - та й годі:
Побутові бійки й сварки,
Кишеньковий дрібний злодій,
Що напудив від вівчарки.
Видно, що противник здався,
В серці згас запал бувалий.
Тужить мент - який погнався б
Й на край світу за фінгалом.
Тільки б був противник вартий,
Не шпана і не фуфло,
Він би навіть від зарплати б
Відказавсь собі на зло.