Широким полем стелиться туман,
В його бузку сховалися горбки.
Погладить руки холодок,
По чоботах роса зіллється,
Душа зостанеться навік,
Де серце б'ється.
Широке поле дало нам життя,
У вільний світ нас вирядило згодом.
Як було весело вночі,
Як там хотілося радіти!
Від шуму їхати туди,
Де ми і діти.
В широкім полі нас чекає дім,
Завжди до нього тягнеться рука.
По лініях, горбках планет,
По цих долонях долю видно,
Бо ніби якось їх доткнулось
Поле рідне.
Широким полем стелиться туман,
В його бузку сховалися горбки.
Погладить руки холодок,
По чоботах роса зіллється,
Душа зостанеться навік,
Де серце...