Не стримуйся...
Все, що було, - відбуло,
і нині лишилось єдине питання:
а що ж то таке на серденько лягло -
журба?.. жага помсти?.. надія?.. кохання?..
Не стримуйся...
Душу священну віддай
холодного всесвіту теплому плину,
щоб знову пізнати і пекло і рай
в блаженних обіймах твоєї людини...
Не стримуйся...
В цьому мереживі рук
ховається квітня прекрасне цвітіння,
в якому мільйони вбиваючих мук
сплетуться, нарешті, в життя воскресіння...