Ой, не питай мене, жінко, де я сю ніч ночував.
Не кричи, тому що й сам я ще цього не пригадав.
Не питай, чому у мене геть залатані штани.
Зараз може все згадаю, тільки з хати не жени!..
...Пам'ятаю, мов в тумані, наче вчора був аванс.
І завершивши роботу, з кумом ми пішли по... квас.
Після грамів з триста... квасу... кум мене чіпати став,
Нарікав, що я у нього тиждень тому курку вкрав.
Зав'язалась люта бійка, потім припинилась –
Кум згадав, що клята курка в калюжі втопилась.
Щоб забути нашу сварку, знову ми пішли по квас,
Й так наквасилися з кумом, що відняло ноги в нас.
А коли повзли додому, зустріли собаку.
То мені той собацюра розідрав всю [спину].
Кум утік, а я упав, стогнучи із сумом.
Та на щастя, та звірюка погналась за кумом.
Розідрала б мене, злюка, навіть не вдавилась.
А так, штани були рвані, а гідність лишилась.
Поліз потім до куми я полатать собі штани.
Кума мала вдома... квас, і квашені кавуни...
...Не дивись на мене грізно! Може я в куми й не спав -
Я ж кажу тобі, що й досі ще всього не пригадав...