оригинал:http://www.stihi.ru/2019/10/31/2680
Ти спиш іще... Заніжений, грайливий...
Солодкий сон іще тебе колише.
Ти спиш. У сні спокійний і щасливий,
наразі й ранок настає тихіше.
Ти спиш... У сні твої здригнулись руки,
немов у танці: вальсі, полонезі.
Поспи хвилинку - на землі ті ж муки,
а ти побудь ще трохи в піднебессі.
Душа спочине, серце розімліє...
Любов моя в тобі льоди розтопить.
Можливо зникне у стосунках іній,
не буде більше в почуттях утоми.
Ти спиш, а я - милуюся тобою...
Моє кохання срібним водограєм
омило відчуття образи й болю
і вірить, що в тобі таке ж палає...
Перевод Ладомира Михайлова
Ты спишь ещё... Изнеженный, игривый...
А сладкий сон ещё тебя колышет.
Ты спишь. Во сне спокойный и счастливый,
Пока что утро настаёт всё тише.
Ты спишь... Во сне чуть вздрагивают руки,
Они как в танце: вальсе, полонезе.
Поспи минутку - на земле те ж муки,
Побудь ещё немного в поднебесье.
И отдохнёт душа, и разомлеет,
И вымолит она себе прощенье,
И станут отношения теплее,
И чувства знать не будут пресыщенья.
Ты спишь - я любоваться продолжаю.
Серебряным любовным водопадом
Усталость смоет и приблизит жалость,
И сердце - верю - возвышаться радо.