Бiла вуаль

Клавдия Дмитрив
Тебе я бачу,й подих свій тамую,
Ти,наче зарево,на небі між зірок.
Стукіт серця на відстані я чую,
Та не наважусь назустріч зробить крок.

Тебе з думок своїх не випускаю
І не наважуюсь зізнатися тобі,
Що потайки  давно тебе кохаю
Й тримаю почуття ці у собі.

Тебе у снах беру в свої обійми,
На твої очі спада біла вуаль,
А шаль з плечей зненацька вітер здійме…
Звучить для нас божественно рояль.

З тобою в снах вальсуєм на паркеті,
Тамують подих зорі-глядачі.
Та почуття тримаю я в секреті,
Й рука моя у тебе на плечі.

Душа болить,коли тебе не бачу,
Та як в житті до тебе підступить?
Мужчина я,але душею плачу…
В коханні хочу я тебе втопить.

11.11.2019 р.