Писати про кохання i хороше, i гiрко...

Людмила Дзвонок
Писати про кохання і хороше, і гірко…
Питаєте чому? – Не гладко все в житті!
Справжнісіньке кохання буває зовсім рідко –
Той, хто кохає чисто, частіш на самоті!

Ой, скільки помилок!.. Зустрілись, покохали?
А може не кохання, а пристрасть тільки є?
Жагуча її тяга (здебільш всі відчували),
Та стільки вона болю в житті нам завдає!

Бо ж пристрасть - не кохання, миттєвий потяг плоті:
Нема відповідальності, забуде, що було,
Розчарування, сльози… Хто думає, що потім?
Знай, пристрасть – не кохання. Буває в ній і зло!

То що воно кохання? І як же розпізнати?
Є в ньому доля пристрасті, всіх почуттів, авжеж,
Та є і плід серцевий, з ним можеш подолати
Свій егоїзм, невірність, щоб не було пожеж!

Любіть, кохайте серцем по волі Божій завжди,
Спішіть до своїх любих, бо ж там кохання жде,
Від щастя очі сяють, вони в нім, як смарагди…
Кохання не блукає, ніде не пропаде!
                11.11.2019