Зоряна нiч

Клавдия Дмитрив
Ніч в безодні зір наспівує казки…
І звучать симфонії Плеяди…
Я в безмежжя шлю свої думки –
Де в світах лунають серенади…
Між сузір’я в мандри я піду…
Доторкнуся зарева в блакиті…
І щасливу зіроньку знайду –
Найяскравішу у цілім світі!

Ніч… ховає таємниці глибина,
Як пірнути в неї й закохатись?
ЇЇ ніжні звуки долина…
Легко чарам звуків цих віддатись.
Між сузір’я в мандри я піду…
Доторкнуся зарева в блакиті…
І щасливу зіроньку знайду –
Найяскравішу у цілім світі!

Ніч – симфонія космічного життя…
Неосяжні, незбагненні звуки…
Полечу в далеке майбуття,
Де вартують зоряні онуки!
Між сузір’я в мандри я піду…
Доторкнуся зарева в блакиті…
І щасливу зіроньку знайду –
Найяскравішу у цілім світі!

11.11.2011 р